Bokmålsordboka
klore 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å klore | klorer | klorte | har klort | klor! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
klort + іменник | klort + іменник | den/det klorte + іменник | klorte + іменник | klorende |
Походження
norrønt klóra; beslektet med kloЗначення та вживання
- rive eller rispe med klør eller negler
Приклад
- klore noen på kinnet;
- bite og klore;
- klore seg til blods
- hogge, gripe tak med klør eller fingrer
Приклад
- klore seg fast;
- klore seg til bergveggen
- skrive eller tegne slurvete
Приклад
- klore sammen et brev
Фіксовані вирази
- klore til seggrafse til seg
- klore til seg en billett til konserten