Bokmålsordboka
klenge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klenge | klenger | klenget | har klenget | kleng! |
| klengte | har klengt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klenget + іменник | klenget + іменник | den/det klengede + іменник | klengede + іменник | klengende |
| den/det klengete + іменник | klengete + іменник | |||
| klengt + іменник | klengt + іменник | den/det klengte + іменник | klengte + іменник | |