Bokmålsordboka
klaffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klaffe | klaffer | klaffa | har klaffa | klaff! |
| klaffet | har klaffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klaffa + іменник | klaffa + іменник | den/det klaffa + іменник | klaffa + іменник | klaffende |
| klaffet + іменник | klaffet + іменник | den/det klaffede + іменник | klaffede + іменник | |
| den/det klaffete + іменник | klaffete + іменник | |||
Походження
av lavtysk klappen; se klaff (1Значення та вживання
Приклад
- få noe til å klaffe;
- i dag klaffet alt