Bokmålsordboka
kave 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kave | kaver | kava | har kava | kav! |
| kavde | har kavd | |||
| kavet | har kavet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kava + іменник | kava + іменник | den/det kava + іменник | kava + іменник | kavende |
| kavd + іменник | kavd + іменник | den/det kavde + іменник | kavde + іменник | |
| kavet + іменник | kavet + іменник | den/det kavede + іменник | kavede + іменник | |
| den/det kavete + іменник | kavete + іменник | |||
Походження
norrønt kafa ‘dykke’; beslektet med kav (1Значення та вживання
Фіксовані вирази
- kave seg oppbli stresset
- du kaver deg opp over ingenting;
- hun kavde seg veldig opp før eksamen