Bokmålsordboka
intrigant 2
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| intrigant | intrigant | intrigante | intrigante |
Походження
gjennom fransk, fra italiensk intrigante, av intrigare, av latin intricare; jamfør intrigereЗначення та вживання
som lager intriger, bruker knep