Bokmålsordboka
hvelve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hvelve | hvelver | hvelva | har hvelva | hvelv! |
| hvelvet | har hvelvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hvelva + іменник | hvelva + іменник | den/det hvelva + іменник | hvelva + іменник | hvelvende |
| hvelvet + іменник | hvelvet + іменник | den/det hvelvede + іменник | hvelvede + іменник | |
| den/det hvelvete + іменник | hvelvete + іменник | |||
Походження
norrønt hvelfaЗначення та вживання
- danne et hvelv
Приклад
- himmelen hvelver seg over jorda
- brukt som adjektiv
- et hvelvet tak
- snu (noe) så bunnen kommer opp
Приклад
- hvelve glassene etter å ha vasket dem
Приклад
- båten hvelvet