Bokmålsordboka
hurpe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hurpe | hurper | hurpa | har hurpa | hurp! |
| hurpet | har hurpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hurpa + іменник | hurpa + іменник | den/det hurpa + іменник | hurpa + іменник | hurpende |
| hurpet + іменник | hurpet + іменник | den/det hurpede + іменник | hurpede + іменник | |
| den/det hurpete + іменник | hurpete + іменник | |||
Значення та вживання
feste løselig og sjusket;
Приклад
- hurpe sammen noe