Bokmålsordboka
applaudere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å applaudere | applauderer | applauderte | har applaudert | applauder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| applaudert + іменник | applaudert + іменник | den/det applauderte + іменник | applauderte + іменник | applauderende |
Вимова
aplaudeˊreПоходження
av latin ad ‘til’ og plaudere ‘klappe’Значення та вживання
- hylle (3 med klapping, tilrop eller lignende;
Приклад
- publikum applauderte begeistret;
- alle applauderte for vinneren
- i overført betydning: støtte (2, 4), være enig i, begeistret for
Приклад
- vi bør applaudere denne utviklingen