Bokmålsordboka
herske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å herske | hersker | herska | har herska | hersk! |
| hersket | har hersket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| herska + іменник | herska + іменник | den/det herska + іменник | herska + іменник | herskende |
| hersket + іменник | hersket + іменник | den/det herskede + іменник | herskede + іменник | |
| den/det herskete + іменник | herskete + іменник | |||
Походження
av lavtysk herschen; beslektet med herre (1Значення та вживання
- utøve makt;rå (5, 1), regjere, styre
Приклад
- romerne hersket over et stort rike
- brukt som adjektiv
- de herskende klasser
- være rådende, være til stede, dominere
Приклад
- det hersket ro og orden i byen
- brukt som adjektiv
- den herskende vindretningen på stedet