Bokmålsordboka
halling
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en halling | hallingen | hallinger | hallingene |
Значення та вживання
- person fra Hallingdal;
- akrobatisk solodans (særlig for menn) i ²⁄₄ eller ⁶⁄₈ takt med mange turer;
Приклад
- danse halling
- musikk til halling (2);
Приклад
- spille en frisk halling