Bokmålsordboka
grøsse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grøsse | grøsser | grøssa | har grøssa | grøss! |
| grøsset | har grøsset | |||
| grøste | har grøst |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grøssa + іменник | grøssa + іменник | den/det grøssa + іменник | grøssa + іменник | grøssende |
| grøsset + іменник | grøsset + іменник | den/det grøssede + іменник | grøssede + іменник | |
| den/det grøssete + іменник | grøssete + іменник | |||
| grøst + іменник | grøst + іменник | den/det grøste + іменник | grøste + іменник | |
Походження
beslektet med grue (2Значення та вживання
plutselig skjelve eller kulse i kroppen
Приклад
- grøsse av skrekk;
- jeg grøsser ved tanken;
- det grøsser i meg