Bokmålsordboka
grue 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grue | gruer | grua | har grua | gru! |
| grudde | har grudd | |||
| gruet | har gruet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grua + іменник | grua + іменник | den/det grua + іменник | grua + іменник | gruende |
| grudd + іменник | grudd + іменник | den/det grudde + іменник | grudde + іменник | |
| gruet + іменник | gruet + іменник | den/det gruede + іменник | gruede + іменник | |
| den/det gruete + іменник | gruete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; beslektet med gruЗначення та вживання
Приклад
- hun grudde for å gå på skolen hver dag
Фіксовані вирази
- grue segføle frykt eller ulyst (for noe som skal skje);
være nervøs- jeg gruer meg for å gå til tannlegen;
- han gruet seg til å se henne igjen