Bokmålsordboka
gnistre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gnistre | gnistrer | gnistra | har gnistra | gnistr!gnistre! |
| gnistret | har gnistret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gnistra + іменник | gnistra + іменник | den/det gnistra + іменник | gnistra + іменник | gnistrende |
| gnistret + іменник | gnistret + іменник | den/det gnistrede + іменник | gnistrede + іменник | |
| den/det gnistrete + іменник | gnistrete + іменник | |||
Значення та вживання
- sende ut gnister;sprute med gnister
Приклад
- kjøre så det gnistrer av meiene
- skinne med funklende glimt
Приклад
- det gnistret i diamanter;
- snøen gnistret
- vise intense følelser;lyne, lyse
Приклад
- øynene gnistret av sinne;
- gnistre av liv;
- banne så det gnistrer