Bokmålsordboka
annullere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å annullere | annullerer | annullerte | har annullert | annuller! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| annullert + іменник | annullert + іменник | den/det annullerte + іменник | annullerte + іменник | annullerende |
Вимова
anuleˊreПоходження
av senlatin annullare, av ad ‘til’ og nullus ‘ingen’Значення та вживання
erklære ugyldig;
Приклад
- annullere en kontrakt;
- annullere en skåring