Bokmålsordboka
oppheve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppheve | opphever | oppheva | har oppheva | opphev! |
| opphevde | har opphevd | |||
| opphevet | har opphevet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppheva + іменник | oppheva + іменник | den/det oppheva + іменник | oppheva + іменник | opphevende |
| opphevd + іменник | opphevd + іменник | den/det opphevde + іменник | opphevde + іменник | |
| opphevet + іменник | opphevet + іменник | den/det opphevede + іменник | opphevede + іменник | |
| den/det opphevete + іменник | opphevete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
sette ut av kraft;
ta bort;
gjøre slutt på
Приклад
- oppheve en kontrakt;
- støtteordningen skal oppheves;
- de har nå opphevet loven
- brukt som adjektiv:
- et opphevet skille