Bokmålsordboka
framstå, fremstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framstå | framstår | framstoframstod | har framstått | framstå! |
| å fremstå | fremstår | fremstofremstod | har fremstått | fremstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framstått + іменник | framstått + іменник | den/det framståtte + іменник | framståtte + іменник | framstående |
| fremstått + іменник | fremstått + іменник | den/det fremståtte + іменник | fremståtte + іменник | fremstående |
Значення та вживання
stå fram
Приклад
- framstå i fornyet skikkelse;
- framstå som seierherre