Bokmålsordboka
oppstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppstå | oppstår | oppstooppstod | har oppstått | oppstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppstått + іменник | oppstått + іменник | den/det oppståtte + іменник | oppståtte + іменник | oppstående |
Значення та вживання
begynne, bli til, dannes
Приклад
- det oppstod kø foran inngangen;
- skikken må ha oppstått i oldtiden