Bokmålsordboka
forvare
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å forvare | forvarer | forvarte | har forvart | forvar! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
forvart + іменник | forvart + іменник | den/det forvarte + іменник | forvarte + іменник | forvarende |
Походження
fra lavtysk; jamfør vare (2Значення та вживання
ta vare på, passe på, gjemme (2, 1);
Приклад
- syltetøyet kan forvares i kjøleskapet;
- gjenstandene blir trygt forvart på museum