Bokmålsordboka
gjemme 2, gjømme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gjemme | gjemmer | gjemte | har gjemt | gjem! |
| å gjømme | gjømmer | gjømte | har gjømt | gjøm! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gjemt + іменник | gjemt + іменник | den/det gjemte + іменник | gjemte + іменник | gjemmende |
| gjømt + іменник | gjømt + іменник | den/det gjømte + іменник | gjømte + іменник | gjømmende |