Сторінка статті

На головну сторінку

Bokmålsordboka

forplikte

дієслово

Таблиця відмінювання для цього дієслова
інфінітив	теперішній	минулий	теперішній доконаний	імператив
å forplikte	forplikter	forplikta	har forplikta	forplikt!
		forpliktet	har forpliktet
		forpliktet	har forpliktet

Таблиця відмінювання дієприкметників для цього дієслова
дієприкметник минулого часу				дієприкметник теперішнього часу
чоловічий / жіночий рід	середній рід	означена форма	множина	дієприкметник теперішнього часу
forplikta + іменник	forplikta + іменник	den/det forplikta + іменник	forplikta + іменник	forpliktende
forpliktet + іменник	forpliktet + іменник	den/det forpliktede + іменник	forpliktede + іменник
forpliktet + іменник	forpliktet + іменник	den/det forpliktete + іменник	forpliktete + іменник

Походження

fra tysk; av for- ( og plikt (

Значення та вживання

få som plikt;
binde
Приклад
- avtalen forplikter partene til samarbeid;
- være forpliktet til å betale erstatning;
- en er forpliktet til å oppgi alle inntekter
føre med seg ansvar
Приклад
- adelskap forplikter;
- det forplikter å ha fått stipend

Фіксовані вирази

forplikte seg på
sverge på;
binde seg til
de må forplikte seg på rådende regler
forplikte seg til
gjøre seg ansvarlig for noe
forplikte seg til å gjøre noe;
landene har forpliktet seg til å støtte arbeidet
føle seg forpliktet til
føle at en er nødt til noe
føle seg forpliktet til å delta;
kjenne seg forpliktet til å hjelpe