Bokmålsordboka
formidle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formidle | formidler | formidla | har formidla | formidl!formidle! |
| formidlet | har formidlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formidla + іменник | formidla + іменник | den/det formidla + іменник | formidla + іменник | formidlende |
| formidlet + іменник | formidlet + іменник | den/det formidlede + іменник | formidlede + іменник | |
| den/det formidlete + іменник | formidlete + іменник | |||