Bokmålsordboka
undervise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å undervise | underviser | underviste | har undervist | undervis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| undervist + іменник | undervist + іменник | den/det underviste + іменник | underviste + іменник | undervisende |
Походження
etter lavtyskЗначення та вживання
formidle kunnskap til, lære
Приклад
- undervise (elevene) i fransk