Bokmålsordboka
forføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forføre | forfører | forførte | har forført | forfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forført + іменник | forført + іменник | den/det forførte + іменник | forførte + іменник | forførende |