Bokmålsordboka
forbløffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forbløffe | forbløffer | forbløffa | har forbløffa | forbløff! |
| forbløffet | har forbløffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forbløffa + іменник | forbløffa + іменник | den/det forbløffa + іменник | forbløffa + іменник | forbløffende |
| forbløffet + іменник | forbløffet + іменник | den/det forbløffede + іменник | forbløffede + іменник | |
| den/det forbløffete + іменник | forbløffete + іменник | |||