Bokmålsordboka
flette 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flette | fletter | fletta | har fletta | flett! |
| flettet | har flettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fletta + іменник | fletta + іменник | den/det fletta + іменник | fletta + іменник | flettende |
| flettet + іменник | flettet + іменник | den/det flettede + іменник | flettede + іменник | |
| den/det flettete + іменник | flettete + іменник | |||
Походження
norrønt flétta; beslektet med foldeЗначення та вживання
- tvinne sammen bøyelige tråder i et visst mønster
Приклад
- flette håret;
- flette en krans
- i overført betydning: føye (2, 1)
Приклад
- flette inn en bemerkning;
- flette delene sammen til en helhet