Bokmålsordboka
flenge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flenge | flenger | flenga | har flenga | fleng! |
| flenget | har flenget | |||
| flengte | har flengt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flenga + іменник | flenga + іменник | den/det flenga + іменник | flenga + іменник | flengende |
| flenget + іменник | flenget + іменник | den/det flengede + іменник | flengede + іменник | |
| den/det flengete + іменник | flengete + іменник | |||
| flengt + іменник | flengt + іменник | den/det flengte + іменник | flengte + іменник | |