Bokmålsordboka
spjære 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spjære | spjærer | spjæra | har spjæra | spjær! |
| spjæret | har spjæret | |||
| spjærte | har spjært |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spjæra + іменник | spjæra + іменник | den/det spjæra + іменник | spjæra + іменник | spjærende |
| spjæret + іменник | spjæret + іменник | den/det spjærede + іменник | spjærede + іменник | |
| den/det spjærete + іменник | spjærete + іменник | |||
| spjært + іменник | spjært + іменник | den/det spjærte + іменник | spjærte + іменник | |
Походження
av norrønt spjǫrr ‘tøystrimmel’Значення та вживання
flenge, rive i stykker
Приклад
- spjære (opp) skjorta si;
- skyene ble spjæret av lyn