Bokmålsordboka
fire 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fire | firer | fira | har fira | fir! |
| firet | har firet | |||
| firte | har firt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fira + іменник | fira + іменник | den/det fira + іменник | fira + іменник | firende |
| firet + іменник | firet + іменник | den/det firede + іменник | firede + іменник | |
| den/det firete + іменник | firete + іменник | |||
| firt + іменник | firt + іменник | den/det firte + іменник | firte + іменник | |
Походження
gjennom lavtysk; fra fransk virer ‘dreie’Значення та вживання
- heise ned, la sige;
Приклад
- fire flagget;
- fire seg ned i et tau
- gi etter, slå av
Приклад
- han firer aldri;
- fire på kravene
Фіксовані вирази
- ikke fire/vike en tommestå fast på standpunktet sitt