Bokmålsordboka
egge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å egge | egger | egga | har egga | egg! |
| egget | har egget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| egga + іменник | egga + іменник | den/det egga + іменник | egga + іменник | eggende |
| egget + іменник | egget + іменник | den/det eggede + іменник | eggede + іменник | |
| den/det eggete + іменник | eggete + іменник | |||
Походження
norrønt eggja; av egg (1Значення та вживання
Приклад
- egge til strid;
- demonstrantene egget til opprør;
- de egget hverandre opp;
- eksotiske navn som egger fantasien