Bokmålsordboka
dytte 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dytte | dytter | dytta | har dytta | dytt! |
| dyttet | har dyttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dytta + іменник | dytta + іменник | den/det dytta + іменник | dytta + іменник | dyttende |
| dyttet + іменник | dyttet + іменник | den/det dyttede + іменник | dyttede + іменник | |
| den/det dyttete + іменник | dyttete + іменник | |||
Походження
beslektet med dette (2Значення та вживання
Приклад
- dytte bilen i gang;
- ikke dytt!
- fotballspilleren ble dyttet i ryggen