Bokmålsordboka
prakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prakke | prakker | prakka | har prakka | prakk! |
| prakket | har prakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prakka + іменник | prakka + іменник | den/det prakka + іменник | prakka + іменник | prakkende |
| prakket + іменник | prakket + іменник | den/det prakkede + іменник | prakkede + іменник | |
| den/det prakkete + іменник | prakkete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk prachen ‘tigge’Значення та вживання
- i forbindelsen
Приклад
- prakkes med noe – bale, streve med
Фіксовані вирази
- prakke påi forbindelsennøde, presse, tvinge på
- han prakket på meg et lommeur