Bokmålsordboka
dykke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dykke | dykker | dykka | har dykka | dykk! |
| dykket | har dykket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dykka + іменник | dykka + іменник | den/det dykka + іменник | dykka + іменник | dykkende |
| dykket + іменник | dykket + іменник | den/det dykkede + іменник | dykkede + іменник | |
| den/det dykkete + іменник | dykkete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; samme opprinnelse som dukke (2Значення та вживання
la seg synke ned under vannoverflaten, særlig for å gjøre noe under vann;
Приклад
- ubåten dykket;
- dykke etter gamle vrak
Фіксовані вирази
- dykke ned ifordype seg i
- hun dykket ned i musikken