Bokmålsordboka
duge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duge | duger | dugde | har dugd | dug! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dugd + іменник | dugd + іменник | den/det dugde + іменник | dugde + іменник | dugende |
Походження
norrønt duga; beslektet med dyd og dyktigЗначення та вживання
- være til virkelig nytte;være dugende (1)
Приклад
- dette duger ikke;
- duge til noe
- gi hjelp som duger
- være flink eller sterk nok;være god for
Приклад
- la ham vise hva han duger til;
- hun duger ikke til den slags arbeid