Bokmålsordboka
duett
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
en duett | duetten | duetter | duettene |
Походження
av italiensk due; av latin duo ‘to’Значення та вживання
- komposisjon for to stemmer (1 eller instrumenter
Приклад
- duetten i tredje kantate
- sang komponert eller sunget av to
Приклад
- synge duett