Nynorskordboka
buse 2
busa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å busaå buse | busarbuser | buste | har bust | bus! |
| busar | busa | har busa | bus!busa!buse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bust + іменник | bust + іменник | den/det buste + іменник | buste + іменник | busande |
| busa + іменник | busa + іменник | den/det busa + іменник | busa + іменник | |
Походження
av lågtysk busen ‘svire’; samanheng med bus (3Значення та вживання
storme, ruse fram (utan å tenkje seg om)
Приклад
- buse fram;
- buse på
Фіксовані вирази
- buse utseie, sleppe or seg noko i tankeløysa
- ho kunne ikkje buse ut med kva som helst