Nynorskordboka
vrimle
vrimla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vrimlaå vrimle | vrimlar | vrimla | har vrimla | vriml!vrimla!vrimle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vrimla + іменник | vrimla + іменник | den/det vrimla + іменник | vrimla + іменник | vrimlande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
flytte seg rundt eller finnast i store mengder;
Приклад
- mauren vrimlar kring tuva;
- det vrimla av folk på stemnet;
- det vrimla av prentefeil