Nynorskordboka
vone
vona
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vonaå vone | vonar | vona | har vona | von!vona!vone! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vona + іменник | vona + іменник | den/det vona + іменник | vona + іменник | vonande |
Походження
norrønt vána; av von (1Значення та вживання
Приклад
- eg vonar at du greier det;
- vone på betre lykke neste gong
- refleksivt:
- la oss vonast at det går godt
- gje von om
Приклад
- eg har vona henne hus i natt – halvveges lova;
- graset vonar seg bra til