Nynorskordboka
venje, venne
venja, venna
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å venjaå venje | ven | vande | har vant | ven! |
| å vennaå venne | venner | vende | har vent | venn! |
| vente |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vand + іменник | vant + іменник | den/det vande + іменник | vande + іменник | venjande |
| vend + іменник | vent + іменник | den/det vende + іменник | vende + іменник | vennande |
| vent + іменник | den/det vente + іменник | vente + іменник | ||
Походження
norrønt venja; samanheng med vaneЗначення та вживання
gje ein vane;
øve, lære opp
Приклад
- venje kalven til å stå på bås;
- venje seg til å bruke bilbelte;
- venje av eit barn (med å få bryst)
Фіксовані вирази
- venje seg av medleggje av den vanen å gjere, bruke (noko)