Nynorskordboka
bruleggje, brulegge
bruleggja, brulegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bruleggaå brulegge | brulegg | brula | har brulagt | brulegg! |
| å bruleggjaå bruleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brulagd + іменник | brulagt + іменник | den/det brulagde + іменник | brulagde + іменник | bruleggande |
| bruleggjande | ||||
Значення та вживання
leggje dekke av naturstein eller kunstig stein på gate, veg eller plass
Приклад
- bruleggje parkeringsplassen med betongstein