Nynorskordboka
vanvitig, vanvitug, vanvettig, vanvettug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| vanvettig | vanvettig | vanvettige | vanvettige |
| vanvettug | vanvettug | vanvettuge | vanvettuge |
| vanvitig | vanvitig | vanvitige | vanvitige |
| vanvitug | vanvitug | vanvituge | vanvituge |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| vanvettugare | vanvettugast | vanvettugaste |
| vanvitugare | vanvitugast | vanvitugaste |
Значення та вживання
- som er frå vitet;
Приклад
- bli vanvitig av alt bråket
- brukt som substantiv:
- skrike som vanvitige
Приклад
- ein vanvitig påstand
- brukt som forsterkande adverb: svært
Приклад
- vi gler oss vanvitig mykje