Nynorskordboka
utmatte
utmatta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utmattaå utmatte | utmattar | utmatta | har utmatta | utmatt!utmatta!utmatte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utmatta + іменник | utmatta + іменник | den/det utmatta + іменник | utmatta + іменник | utmattande |
Походження
truleg etter tyskЗначення та вживання
- matte ut, trøytte ut, svekkje
Приклад
- krigen utmattar soldatane
- svekkje (punkt på) materiale ved hard påkjenning