Nynorskordboka
utlevere
utlevera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utleveraå utlevere | utleverer | utleverte | har utlevert | utlever! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utlevert + іменник | utlevert + іменник | den/det utleverte + іменник | utleverte + іменник | utleverande |
Значення та вживання
stille ope fram, avsløre (dei eigenlege eigenskapane hos)
Приклад
- vere redd for å utlevere seg;
- politikaren vart grundig utlevert i parodien