Nynorskordboka
utleie
utleia
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utleiaå utleie | utleiar | utleia | har utleia | utlei!utleia!utleie! |
| utleier | utleidde | har utleidd | utlei! | |
| har utleitt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utleia + іменник | utleia + іменник | den/det utleia + іменник | utleia + іменник | utleiande |
| utleidd + іменник | utleidd + іменник | den/det utleidde + іменник | utleidde + іменник | |
| utleitt + іменник | ||||
Значення та вживання
leie (3, 2) ut, kome fram til på logisk vis;
slutte seg til, tenkje ut
Приклад
- utleie ein teori, ein formel