Nynorskordboka
trenge 1
trenga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trengaå trenge | treng | trong | har trunge | treng! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trungen + іменник | trunge + іменник | den/det trungne + іменник | trungne + іменник | trengande |
Походження
frå dansk; jamfør norrønt þryngva eller þryngja ‘gjere trong, klemme, tvinge’Значення та вживання
Фіксовані вирази
- trenge omha bruk for
- trenge tilha bruk for hjelp (av nokon)