Nynorskordboka
tolerere
tolerera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tolereraå tolerere | tolererer | tolererte | har tolerert | tolerer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tolerert + іменник | tolerert + іменник | den/det tolererte + іменник | tolererte + іменник | tolererande |
Походження
gjennom fransk; frå latin tolerare ‘halde ut’Значення та вживання
- finne seg i (så vidt);
Приклад
- tolerere avvikande meiningar;
- ho var ikkje velkomen, men vart tolerert
- tillate, gå med på
Приклад
- tolerere ein praksis