Nynorskordboka
tidspunkt
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit tidspunkt | tidspunktet | tidspunkt | tidspunkta |
Значення та вживання
- (fastsett) tid (1, 4), klokkeslett, dato eller liknande
Приклад
- traktaten tek til å gjelde på eit bestemt tidspunkt