Nynorskordboka
tidspunkt
іменник середній
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
eit tidspunkt | tidspunktet | tidspunkt | tidspunkta |
Значення та вживання
- (fastsett) tid (1, 3), klokkeslett, dato eller liknande
Приклад
- traktaten tek til å gjelde på eit bestemt tidspunkt