Nynorskordboka
tenne 2
tenna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tennaå tenne | tenner | tennte | har tennt | tenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tennt + іменник | tennt + іменник | den/det tennte + іменник | tennte + іменник | tennande |
Походження
av tannЗначення та вживання
- setje eller vøle tenner på (jf tann 2);gjere taggete
Приклад
- tenne ei rive, ei sag
- syne tenner, ha eit visst slag tenner (jf tann 1)
Приклад
- hesten tenner vent – har fine tenner