Nynorskordboka
tendere
tendera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tenderaå tendere | tenderer | tenderte | har tendert | tender! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tendert + іменник | tendert + іменник | den/det tenderte + іменник | tenderte + іменник | tenderande |
Походження
latin ‘spenne, strekkje (seg etter)'Значення та вживання
utvikle seg, peike i retning av, ha eit drag mot, halle mot, ha tendens (1 og 2) til
Приклад
- tendere mot noko