Nynorskordboka
tempus
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit tempus | tempuset | tempus | tempusa |
Походження
frå latin ‘tid’Значення та вживання
i språkvitskap: kategori som uttrykkjer korleis verbalhandlinga står i høve til ytringsaugneblinken;
grammatisk tid