Nynorskordboka
syrgje, sørge, sørgje
syrgja, sørga, sørgja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sørgaå sørge | sørger | sørgde | har sørgt | sørg! |
| å sørgjaå sørgje | sørgjer | |||
| å syrgjaå syrgje | syrgjer | syrgde | har syrgt | syrg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sørgd + іменник | sørgt + іменник | den/det sørgde + іменник | sørgde + іменник | sørgande |
| sørgjande | ||||
| syrgd + іменник | syrgt + іменник | den/det syrgde + іменник | syrgde + іменник | syrgjande |
Походження
norrønt syrgja; av sorgЗначення та вживання
- ha sorg
Приклад
- syrgje på, over ein (som er avliden);
- syrgje over tapet av ein ven
- bere sorg for
- ho gjekk i svart da ho sørgde over mannen sin
Фіксовані вирази
- syrgje ein avha sorg for ein i den trua at han el. ho er bortkomen
- syrgje forta seg av (at noko går i orden)